Бадяка-Маняка — небачений звір. Живе він у темному лісі між гір. Для власної втіхи він лущить горіхи І кроликам носить до нір. Де вільхи, смереки, берези й дуби, Бадяка-Маняка шукає гриби. Дивуються гори: усі мухомори Шикуються струнко в ряди. Бадяка-Маняка наказує: «Раз!» — І всі мухомори ідуть в обертас. Бадяка-Маняка наказує: «П’ять!» — І всі мухомори у кошик летять. А я не барюся, вигукую: «Шість!» — Уже їх ніхто і ніколи не з’їсть!
278 posts
2011.
Село 2011.
Цього року ми сподівались набрати багато ягід, але ні малини, ні шовковиці ще не було, вони з'явились пізніше. Тому роботи для нас було мало: лише повиривати та покосити бур'ян. Богдан розносив печиво, отримав виробничу травму (здер шкіру на коліні об суху землю) і влягся на підстилці лікувати рану листом подорожника. Після важкої праці ми всі сіли на лаву відпочити.
Богдан вирішив зробити фото:
Наприкінці дня ми ніжились на соковитій зеленій траві:
More Posts from Badyaka
Шафа. Частина 1.
Нарешті ми почали робити шафу. Спочатку поставили центральну дошку-стояк і прикріпили планки для майбутніх верхніх полиць:
Богдан допомагає прикрутити нижні полички для взуття:
Фінальна фотка Богдана "Папа за роботою":
Великдень 2011.
Щоб познайомити Богдана і з християнськими святами, на Великдень було вирішено піти святити паску, вино, компот до церкви. Богдан дуже чемно себе вів, з цікавістю спостерігав за людьми та їх діями.
Ось такий маленький чувачок:
Роздача смачненького:
Смакування компотом:
Літні свіжі фрукти.
300 гр. полуниці перетерти у блендері, додати 500 гр. йогурту або закваски без наповнювача, додати цукор за смаком. Усе це подати у тарілці з кукурудзяними пластівцями.
Тільки у такому вигляді Богдан погодився скуштувати полуницю.
Взагалі, найгірші справи з фруктами і овочами саме червоного кольору. Ну не хоче дитинка навіть дивитися у їх сторону. Найулюбленішим фруктом став ківі, Богдан навіть одразу це слово вивчив. Найулюбленіший овоч — огірок.
Дитячий садок.
Я помітив, що тут ми ще жодного разу не розповідали про дитячий садок. Ходити туди почали пробувати приблизно з півторарічного віку. Ми дуже хотіли віддати Богдана у садок саме в такому віці, з надією, що так він адаптується краще, бо все одно у садочок ходити доведеться рано чи пізно. У результаті за перші півроку він був у садочку всього лише декілька днів, бо одразу підхоплював якийсь новий вірус і одужував після двох днів у садочу чи не місяць. Лише цієї весни Богдан почав ходити у садочок більш менш регулярно, не хворіючи.