- Tumblr Posts
Define femininity, man.
What will you see in your mind -
Venus? Laced and long garments?
Bride or a mother benign?
Maybe more cheesy descriptions
Of stale dark aged sterotypes
Even more social restrictions,
More of our broken lives?..
You see, if you'd actually care
You'd find out that it's so much more -
Regardless of your filthy stare
And of any men long before.
I will tell you the biggest secret,
I won't repeat myself so listen closely:
My best perfume maybe cheap but
You won't feel any difference mostly.
My arms are extremely strong,
My hair is lavender and short,
I always call love with a song,
My belly is round and soft.
I wear dresses and heels like a devil,
I wear cargos in bielvilles with pride,
I am written by China Mieville,
By Neil Gaiman and Oscar Wilde.
I'll assemble almost all types of weapons
I wear too musch silver rings
My eyecolor changes with seasons
When I walk, my jewelry blings.
I am knitted from analog horror,
New wave and victorian lace,
Wiccan magic, ukranian flora,
Freya's power and Easter's grace.
I am blessed by Sappho,
I am cursed by God,
I was there before you,
I'll be there long after.
That's what Femininity is.
Remember it and don't forget -
I can steal your life with one kiss,
I'll rip your evil eye out, you're dead.
#Sunrise_Parabellum
Втікаю в підлогу.
Там брудно, але спокійно.
Без сюрпризів і того,
Що люди вважають стильним.
Мозок кошмарить і мучить,
Та тіло судомиться щільно.
Я стомлений і нікчемний.
Мене неможливо любити.
Але раптом Драма щебече:
- Зроби це для мене!
Ми маєм творити шоу,
Так довго,
Поки Він уваги не зверне!...-
Емпатія тихо зітхає:
- Та це все без сенсу,
Якщо ми в гіркій самотності з горя загинем.
Імперія Внутрішня мовчки гляда на цей фарс,
Одним космосом в них,
А другим нервово на нас.
Еквілібристика спить,
в обіймах з Авторитетом,
Їм ліньки це слухать, бо я ж-то зливаюсь з паркетом...
Електрохімію від терпких риданнь аж трусить,
Знає курва, що коли встану,
До наступного бою не змусить -
Я їбав так жити, або, радше, вмирати.
Коли буде моя черга здавати карти?!
З таким розкладом пішло воно усе нахуй!!!
Всі розлади, пійло, наркотики і релаксанти,
Неонацисти, расизм і окупанти,
Криптиди й наука, магія і краватки,
Що говорять з тобою, як тягнеш рота до чарки...
Рана по ходу серйозна, але я не в курсі.
Плакали мої кроки в потрібному русі,
Плакав мій відділок, плакав значок і ранги,
А найголовніше - Він плаче.
Так, наче янголи.
Не бачу уже ніхуя, здається, прилип.
Ні встати, ні розігнутись, єдиний шлях - в пил.
Але я зачекаю, не можу налюбуватись -
Як Його карі очі в мої так жадобно вп'ялись.
Втрачаю свідомість, навички позамовкали.
Без них так не звично,
Куди вони всі подівались?..
Сон без сновидіннь, спогадів і флешбеків.
Невже так буває? Чи я просто щось недогледів???..
Сяйво. Я вижив, на диво, чи, радше, нажаль.
Я чую голос, що кришиться, як той кришталь.
Рана болить,
А навички знову вчинили рейвах,
В голові каша,
Та ніби знову все їде по рейках.
Кричить Емпатія:
- Відкрий очі, дивися, Він з нами поруч!..
- Лежи спокійно,ти йому не цікавий, покруч!.. -
Бурмоче злісно замучений Самоконтроль.
Я прислухаюся.
Голос Його, наче музика.
Насмілююсь розліпить очі,
Шепоче Логіка:
- Він не мусить знати, що ти відчуваєш до Нього!
Це дивно і непрофессійно плюсом до усього!...
Плювати на неї я хтів.
Не для того зловив я кулю.
Сонце грається зайчиком
в Його окулярах веселим.
Посміхаюся на привітання:
- Sunrise Parabellum.
