. 2.

Шафа. Частина 2.

На цей раз треба було з'єднати дверцята між собою:

А ми з Богданом смакували ягодами з села, нарешті я їх дочекалась:

Унікальні слова.

Навчившись говорити перші слова, іноді Богдан називав предмети зовсім не так, як звикли ми. Знадобився деякий час, щоб зрозуміти, що яке слово означає. Останнім часом ці перші слова змінюються на більш звичні, тому я складу невеличкий словничок, поки пам’ятаю:

І — вода 

Ва-ва — гаряче, він сам придумав так казати, чесно

Ва-ва — яблуко

Ва-ва — собачка, хоча тут очевидно, що це від гав-гав, але просто хотілося підмітити, що 3 однакових слова означали зовсім різні поняття

Вуф — хліб

Ті — я

Мені здається, що у перший час Богдан брав слово, яке в нього виходило гарно вимовляти, і пов’язував з предметом, про який доводилося часто казати.

Педагогічний прикорм.

Я задоволена цим методом введення їжі. Богдан із задоволенням все їсть, особливо котлети і супи, крім (не)молочних каш (вівсянка, манка, ячка, пшонка), проте може їсти манник; з підозрою ставиться до незнайомих продуктів, особливо червоного кольору; любить солоне (огірки) і солодке (хворост). Слюнявчики уже не одягає, бо дуже вправно доносить ложку до рота і лише зрідка проливає на себе суп. Знає, що їсти треба за столом на кухні, а не перед комп'ютером у кімнаті.

Міцний сон.

Міцно спить усю ніч. Розбудити вранці дуже складно. Навіть прокинувшись, прикидається, що спить — видає ледь помітна хитра посмішка. Щоб розбутити остаточно, можна полоскотати. І взагалі таке враження, що встає і будить інших тоді, коли сам того забажає.

Тепла зустріч після аеропорту. Хлопці нас чекали і гарно підготувались

Помітний прогрес із мовою.

Уже другий тиждень Богданчик радує нас новими словами кожного дня. Нових слів назбиралося доволі багато і всі вони різні: іменники, дієслова, прикметники. Усіх не перечислю, ось деякі із останніх: «машинка», «право», «ліво», «мокро», «холодно», «літак», «місяць», «сонце», «спати», фраза «не хочу».