Бадяка-Маняка — небачений звір. Живе він у темному лісі між гір. Для власної втіхи він лущить горіхи І кроликам носить до нір. Де вільхи, смереки, берези й дуби, Бадяка-Маняка шукає гриби. Дивуються гори: усі мухомори Шикуються струнко в ряди. Бадяка-Маняка наказує: «Раз!» — І всі мухомори ідуть в обертас. Бадяка-Маняка наказує: «П’ять!» — І всі мухомори у кошик летять. А я не барюся, вигукую: «Шість!» — Уже їх ніхто і ніколи не з’їсть!
278 posts
Badyaka - - - Tumblr Blog
Гострий морквяний салат
Одного разу мама зробила салат з моркви і додала туди трошки перцю. Богдан вирішив салат не їсти. — Бодя, чому ти не їси салат? — Він гострий. Тоді ярік дуже підозріло подивився на свій салат і спитав: — Коль? — тобто морква гостра? — Ні-ні, вона не гостра там зовсім трошки перцю — ми сумнівалися, що Ярік розуміє переносне значення слова "гострий". Тобі він спокійно сказав: — Моя коль ні, Баба коль да — тобто "Моя морвка не гостра, а Богдана гостра", і продовжив їсти.
Осінні канікули у Чехії
Чехія — трдельнік, дешеве пиво, запах копченого сиру, що доноситься чи не з кожної хати.
Чеська мова — смрк, тврз, ужасний, срнець, черстве м’ясо, позор, але все більш менш ясно з контексту.
Ми використали уже випробований підхід: приїхати, взяти машину, знімати житло, по суті квартиру, не готель, за містом.
На відміну від Німечини, у лісах часто обладнані кострища з дровами, але тим не менш, до природи ставляться дуже бережливо. І у лісах чисто і багато людей ходять по маршрутах, а у полях дуже багато звірів, іноді було страшно, що срнці повибігають перед машиною на дорогу, але обійшлося.
Самопізнання Яріка
Останнім часом Ярік не пропускає моменту розказати нам з ким він асоціює себе, Бодю, маму і тата. Якщо розглядає малюнки у книжці чи дивиться мультфільм, а чи фільм, він обов'язково знайде і покаже хто там є хто. Навіть, якщо там зображені якісь звірі, але так, це мають бути принаймні живі істоти. Тенденції наступні: найменший персонаж - це і є він. Або той, кого тримають за руку, чи несуть на руках. У нас рушники і чашки розподілені по кольорах, у Богдана - сині, та і взагалі це його улюблений колір зараз. Напевно тому персонаж із чимось синеньким - Богдан. На малюнках мама зазвичай найбільший персонаж. Тато якийсь чоловічий персонаж, хоча іноді зовсім навпаки, і мама отримує чоловічого персонажа, а тато жіночного. У цих асоціаціях цікаво не тільки, з ким Ярік асоціює інших, а те, що він сам себе сприймає найменшою дитиною. Як на мене, це великий крок у самопізнанні.
Богдан пішов у школу
Вступ до школи
Похід Богдана у школу почався приблизно 1 рік тому. У жовтні 2014 року ми щойно закінчили з оформленням документів у садочок та збиралися туди піти, як з місцевої служби у справах сім’ї та молоді (Jugendamt) прийшов лист, який повідомляв, що оскільки Богдан народився у 2009 році він зобов’язаний (Schulpflicht) у наступному році йти у школу. У листі навіть одразу пояснювалося, у яку школу ми маємо потрапити згідно з нашим місцем проживання і що треба робити, якщо ми хочемо в іншу школу.
Придатність до школи визначає медична комісія, яку проходять в установі охорони здоров’я (Gesundheitsamt). І все, ніяких співбесід з директорками чи завучами. На комісію відправляли з садочка починаючи десь з січня, але ми пішли ще у грудні, розраховуючи, що нам призначать окремі курси німецької мови, але їх нам не призначили. До комісії Богдан встиг походити у німецькомовний садочок декілька місяців і трошки розумів мову. На комісії перевіряли загальний фізичний і розумовий розвиток дитини: зір, розрізняння кольорів, слух, дрібну моторику рук (завдання перемалювати картинку), чи може стрибати, чи може знайти дві однакові картинки, чи розуміє поняття більше і менше та назвати найпростіші предмети по зображенню. Отже, комісія визнала Богдана придатним для навчання у звичайній школі, лише порадила податися на подовжений день, щоб вивчити мову швидше. У одного мого знайомого дочка не була допущена, вона не ходила в садочок достатньо довго перед комісією, тому залишилась на додатковий рік у садочку.
Після медичної комісії ми подали прохання на компенсацію продовженого дня у школі, отримавши добро, ми пішли в школу з документами і склали контракт. Я зараз спрощено описав нудний бюрократичний процес, у ньому було набагато більше кроків насправді.
Перші батьківські збори
У червні ми отримали листа, у якому батьків запрошували на батьківські збори. Стася та діти в цей час були в Україні з візитом, тож на збори пішов я.
Збори тривали 2 години. Я слухав і вловлював загальні теми, що обговорювалися на зборах, але усіх тонкощів не розумів. Тому після закінчення задавав запитання на кшталт: «Я правильно зрозумів, що…». Викладачки, а їх для першого класу дві, терпляче пояснювали мені «простою» німецькою те, що я не вловив з першого разу. Наприкінці почали згадувати, хто ж знає російську мову серед батьків у нашому класі чи в школі. Сказали, щоб я не хвилювався, хтось обов’язково знайдеться.
На зборах показали шкільну кімнату, власне збори були у ній. Розповідали які предмети та за якими книжками будуть викладати. Дали список книг, які треба купити. Розказали, що закупає школа для усіх учнів і дали ще один список того, що треба купити батькам самостійно. Пояснювали, що треба буде також здавати гроші на проїзний для класу. Питали чи хочу я, щоб Богдану видавали молоко і з яким смаком — ціни ось, запишіться на вересень. Про всяк випадок записався. Чи хочете, щоб ходив у басейн — також записався.
Була також анкета, хто чим може допомогли школі. Я зрозумів тільки один пункт: копіювання матеріалів і, зрештою, тоді нікуди не записався.
Пояснювали, що не треба дітей з перших днів грузити запитаннями, що вони вже вивчили, бо результатами першого ступеня будуть уміння читати, писати і рахувати. Також пояснювали, що цю програму діти засвоюють за один або два роки. Оцінок не буде, домашнього завдання теж буде мало, в основному читання. Видали, крім ще бюрократичних паперів і адвент календар, у якому батьківські збори були першим днем, а перший шкільний день метою.
Чомусь побутує думка, що шкільне навчання у Німеччині починається аж у серпні. Це не зовсім точно, принаймні для першого класу. Починаючи з серпня дітей можна уже віддавати у школу, але навчатися вони там не будуть, це замість садочка, у якому рік закінчується 31 липня. Тому на зборах питали, чи ми у відпустці разом з дітьми, чи ми працюємо, а тому прийдемо у школу до початку навчального року. Розповідали і про те, яким буде свято «Першого вересня».
Урочиста посвята у першокласники
Через пару тижнів після зборів прийшов лист персонально до Богдана у якому його запрошували на день знайомства (Kennenlerntag) та на посвяту у першокласники (Einschulungsfeier). Лист був дуже милий, в ньому була листівочка, зроблена дітьми, а також запрошення на свято для батьків, братів і сестер, бабусь та дідусів — усього 6 запрошень. Дійсно, актова зала були трохи замалою. Знайомство було у четвер, третього вересня, зайняло півгодинки. Можна сказати, що це був перший раз, коли присутність Богдана у школі була потрібна.
П’ятого вересня, у суботу батьки та діти зайшли у актовий зал у школі. Першокласників з рюкзачками (Mappe) посадили в перші ряди, директорка школи оголосила початок невеличкої вистава власне для першокласників. Учні 4-го класу співали, танцювали і грали сценки, у яких показували шкільне життя.
Після того кожного першокласника викликали на сцену, збираючи там весь його клас. Потім усі класи пішли на перший урочистий урок, а батьки у шкільне подвір’я. У подвір’ї був малесенький фуршет з соку та шампанського. За 20 хвилин діти вийшли зі школи і їм рідні вручили подарунки — Schultüte, у які зазвичай кладуть різні солодощі та маленькі іграшки. Вся посвята зайняла 1 годину.
Перші дні у школі
Перший повноцінний навчальний день був у понеділок, сьомого вересня. Шкільний день розділено на шість слотів і подовжений день (Hort). Це не значить, що кожен день буває рівно 6 занять, іноді бувають вікна, іноді просто три уроки, в четвер треба проходити одразу на другий урок. На тиждень всього 22 уроки, тобто 4–5 на день. У суботу та неділю занять немає. Заняття починаються о 8 ранку, але завести дитину у школу можна починаючи з 7. У вікнах та на великих перервах діти гуляють у шкільному подвір’ї, там є дитячий майданчик. Також приблизно раз на тиждень клас іде або їде на прогулянку кудись поза школу, наприклад у парк.
Предмети, що вивчаються у першому класі: німецька мова, математика, фізична культура (Turnen), музика, малювання, природознавство (Sachunterricht), класна година. Є також необов’язковий предмет на вибір: релігія або етика (Humanistische Lebenskunde). Чесно кажучи, ми не дуже хотіли записуватися кудись, але виявилося, що ми такі єдині, тому записалися на етику. Хтось бажає перекласти цю назву більш правильно?
У школі дітей годують, вони ж там цілий день. Є час після першого уроку для підснідання того, що приніс з собою з дому. На великій перерві — обід. Страви на наступний місяць можна замовляти — у меню декілька пропозицій на кожен день. Богдан каже, що порції великі і йому не вистачає часу її з’їсти повністю.
Як відбувається спілкування між вчителями і батьками: у Богдана є спеціальна тека, у яку складаються всякі пропозиції від школи, а також блокнот, у який вчителі пишуть якісь послання. Щоденника поки що немає, можливо буде старших класах. Пропозиції такі для прикладу: записатися на англійську, дзюдо, шахи, похід на новорічну виставу у Friedrichpalats, поїздку в дитячий табір у травні наступного року. Записатися протягом двох тижнів, скажімо. Мені знається ці приклади показують, що планування заздалегідь — важлива риса місцевого способу життя.
Продовжений день починається після шостого слоту. У нас є підозра, що одна вчителька викладає предмети в першій половині дня, а друга займається дітьми на продовженому дні. Наприклад, водить їх у басейн, який розташований у декількох зупинках від школи. Продовжений день нам компенсують тільки до 16:00, тобто Богдана треба в цей час зі школи забрати. Це тому, що один з батьків не працює, але мову треба вчити.
Цікава деталь, яку ми ще не змогли повністю зрозуміти, це яким чином працює система проходження програми першого класу за один чи два роки. На посвяті в наш клас було всього 12 чоловік. Але виявилося, що у класі також є старші діти, які залишилися на другий рік і їх — приблизно 15. Чим займаються ці діти? Невже вони ще раз проходять ті ж самі книги? Навряд чи, схоже, що вони відвідують лише частину занять.
У Богдана сусідка по парті — дівчинка зі старших дітей, що лишилися на другий рік, вона розмовляє також і російською мовою, а тому може допомагати і допомагає Богдану у навчанні. Думаю, що це не випадковість і про це потурбувалися вчителі. Богдану подобається у школі, але я не скажу, що все ідеально: є хлопчики, які граються часто не відчуваючи межі, інакше кажучи, б’ються, граючись. Богдан весь час на них скаржиться, тим не менш, весь час з ними грається.
Скільки це коштує
Є окрема платня за школу, що включає обіди, та окремо за продовжений день, оскільки він є вибірковим. Разом це близько 50 € на місяць, але може залежати від доходів. Цю платню визначає Jugendamt, туди ми відправляли інформацію про наші доходи за минулий рік. Ці гроші необхідно платити прямо на рахунок школи.
Заняття на продовженому дні оплачуються окремо. Тобто взагалі-то басейн до школи ніякого відношення немає, купується таке ж членство у клубі, шкільні вчителі беруться за організацію відвідування дітьми установи. Отже, басейн 150 € за 25 занять, дзюдо 15 € у місяць. Заняття раз на тиждень.
Додатково є класний фонд і збір туди становить 10 € за півроку. Ці гроші витрачаються на різноманітні іграшки, що є у дитячому куточку, додаткові навчальні матеріали та канцелярію. Існує також і шкільний клуб (Verein), членство у якому коштує 25 € на рік, він заманює знижкою на додаткові зайняття англійською. Також періодично влаштовуються благодійні ярмарки і гроші теж ідуть у шкільний фонд. Оскільки діти час від часу їздять на прогулянки, та на додаткові заняття на продовженому дві є також збір на проїзний, близько 8 € на місяць. Ці гроші передаються безпосередньо вчителям дитиною у спеціальній папці (Geldtasche).
Усі книги були придбані нами і на перший рік коштували 57,5 €. Додаткові матеріали, ручки (Tinte, але не Füller) та інші дрібнички закуповуються з шкільного фонду, вони однакові у всіх дітей.
Шкільної форми немає, тут економія і зручність!
Теоретично всі видатки на навчання можна повернути з податків, це можна буде перевірити на практиці у наступному році.
Спостереження за Яріком
Ярік надзвичайно любить квіти, птахів, дерева та взагалі все живе. Він радіє, коли бачить що квіточка розпустилася, сміється, коли бачить качку на ставку.
У Яріка значний прогрес з сортером, а Богдан готує тонкі млинці сам.
Ярік акуратно грається з Лєґо. Саджає дядю всередину і висипає назад.