Be Like/Tumblr Using Be Like:

Користування тамблером be like/Tumblr using be like:

Отже, що ми маємо: української мови як мови застосунку все ще нема (зате є російська, хто б сумнівався); людям помилково зносять акаунти і не відновлюють їх; художників, які викладають ЗАЦЕНЗУРЕНІ NSFW арти кидають в тіньовий бан, тоді як зграї повієботів штурмують особисті повідомлення і невинні теги; нове СЕО просто жахливе; проблемні особини усіх видів прекрасно тут почуваються... Тепер ще й штучний інтелект підключився. Без жодного попередження. При чому параметр, що запобігає використанню вмісту блогу для того ж тренування ШІ, був вимкнений з самого початку. Я про це взнала досить пізно. За цей час мене могли обібрати до нитки, і далеко не факт, що вони цього вже не зробили.

Хочеться просто взяти і знести акаунт до дідька матеревій, але я розумію, що це мені каже моя імпульсивність, та й не хочеться втрачати контакт з людьми, які важливі для мене. Тим паче що особливої погоди це не зробить. Але так чи інакше, я, скоріше за все, перестану постити на деякий час. Якщо зовсім не переїду кудись в інше місце (про що я замислювалася вже дуже давно, якщо бути чесною).

Коротше, поки що я лишаюся тут, буду відслідковувати ситуацію та шукати якісь рішення... Якщо тамблер остаточно не накриється.

So, what we have here: Ukrainian language is still not available as an application language (but there is russian, of course); people's accounts are mistakenly terminated and not restored; artists who post CENSORED NSFW art are thrown into shadow ban, while swarms of pornbots storm DMs and innocent tags; the new CEO is just awful; all types of bigots and other disgusting people are feeling just fine here... Now AI has also joined. With no warning, with that toggle turned off by default. And it was pretty late when I discovered it. I`m pretty sure my works were already stolen. They had plenty of time for it.

I want to simply delete the acc, but I understand it`s impulsive decision I can regret later, besides I dont want to loose people who are important to me. Its also kinda useless. But I`ll probavly stop posting here for a while. Probably Ill move to another site (I was considering this option long time ago tbh)

But I`m still staying here, watching and searching for solutions... If tumblr wont die completely.

The ship dynamic where person A is very caring and nice (even if they dont seem to be like this at first sight) and the person B haven`t seen any affection in ages but adjusts to it slowly, letting person A to love them... Sorry

Bonus

Translation: "You`re not going to give it back, aren`t you?"

"No, I`m not"

One day my sketches will become less messy and chaotic. But not today

Sidorovich being happy about getting the tin can because I wanted to draw a character who`s different from the ones I usually draw

Also Grouse`s quote was made with the incorrect quotes generator. Liked it

Can`t stop thinking about this headcanon...

Sandwings having these huge ears to cool themselves down in the hot desert

There`s also about expressions

[ID: two rough picters of dragons from the book series Wings of fire: Qibli (sandwing) covering the eye of Winter (icewing) with his own ear in a joking manner. Winter does not like it. The bottom one shows Sunny (sand/night hybrid) with different expressions wich are visually highlighted with her big ears. When she`s startled - they go slightly up and back, surprised - straightly up, calm - just hanging down, angry/protecting herself - they get turned into a position that reminds about the way cobra`s cape looks like (probably trying to look bigger or more menacing). End ID]

If your ears are that big, you can easily turn them into a certain position to make them look like the cape of cobra when angry or with the intention to impress someone. For example, Burn would keep her ears like this almost constantly

Увага. Вперше за тисячоліття спроб і страждань над великими роботами, до яких я постійно втрачала інтерес, я презентую вам завершений фф, який писала ще з літа минулого року. Одразу попереджу, що доступ обмежено і прочитати можуть лише ті, в кого є акаунт (так, я вредна. Розумію, що не всім це буде зручно, але я все-таки вирішила це зробити задля свого комфорту).

Attention. For the first time in a thousand years of trying and suffering over big works I kept losing interest to I present to you a completed fic. I have been writing this since last summer. I'll warn you right away that I restricted access, so only those who have an account can read it (yes, I'm cranky. I understand it won`t be comfortable for everyone, but I decided to do it for my own good).