Бадяка-Маняка — небачений звір. Живе він у темному лісі між гір. Для власної втіхи він лущить горіхи І кроликам носить до нір. Де вільхи, смереки, берези й дуби, Бадяка-Маняка шукає гриби. Дивуються гори: усі мухомори Шикуються струнко в ряди. Бадяка-Маняка наказує: «Раз!» — І всі мухомори ідуть в обертас. Бадяка-Маняка наказує: «П’ять!» — І всі мухомори у кошик летять. А я не барюся, вигукую: «Шість!» — Уже їх ніхто і ніколи не з’їсть!
278 posts
.
Поїздка на троєщинську Десну.
Одного теплого літнього дня вирішили ми поїхати на річку зробити шашлики, повітрям подихати. Цілу годину ми туди їхали, бо встигли заблукати. Нарешті приїхали та облаштувались.
Ігор одразу почав майструвати і розпалювати багаття:
А тим часом дівчата купались:
Богдан теж вирішив помочити ніжки, це йому так сподобалось, що було важко витягнути його з води:
Потім Богдан розважався з повітряним млинком:
А ми милувались красою берега:
More Posts from Badyaka
Перша прогулянка по острову.
На наступний день діти оцінили наші старання:
Після сніданку ми вирішили пройтись на острів, дійти до Десни, бо ту вонючку, що під боком, важко річкою назвати. Мені, як завжди, допомагає слінг-шарф, бо Богдан вже занадто важкий для слінгу з кільцями (плече відвалюється), а в ньому навантаження рівномірно розподіляється.
Ми насолоджувались соковитою зеленню і пахучим повітрям лугу, навіть побачили журавля:
І ось нарешті ми дійшли до Десни, і що ж ми бачимо? Острів, великий піщаний острів посеред річки:
Прогулянки з Богданом стали цікавішими, бо він іде, куди заманеться, підбирає кришечки від пляшок, полює на кожну собаку в районі, а ще полюбляє возити дитячі коляски.
