- Tumblr Posts
Прогулянки з Богданом стали цікавішими, бо він іде, куди заманеться, підбирає кришечки від пляшок, полює на кожну собаку в районі, а ще полюбляє возити дитячі коляски.
Поїздка на троєщинську Десну.
Одного теплого літнього дня вирішили ми поїхати на річку зробити шашлики, повітрям подихати. Цілу годину ми туди їхали, бо встигли заблукати. Нарешті приїхали та облаштувались.
Ігор одразу почав майструвати і розпалювати багаття:
А тим часом дівчата купались:
Богдан теж вирішив помочити ніжки, це йому так сподобалось, що було важко витягнути його з води:
Потім Богдан розважався з повітряним млинком:
А ми милувались красою берега:
Липнева прогулянка. Можна нарешті пограти зі старшими хлопцями у футбол. А самостійно спустившись по сходах піти до дівчат ліпити пасочки.
Прогулянка в найближчому ліску. Цього дня ми не ходили далеко, бо вночі йшов дощ і земля ще не встигла просохнути.
Цього чудового сонячного, але прохолодного дня ми вирішили піти пішки вздовж Десни на північ. По дорозі надибали ожину і навчили Богдана їсти ожину з куща. Яке ж було наше здивування, коли через 40 хвилин ми вийшли на вже знайомий пляж.
Прогулянка на луг.
Що робити у холодну погоду на базі відпочинку? Звичайно, треба піти на луг і попускати змія, там і простір і вітер є.
Богдан все пропустив:
На зворотньому шляху назбирали цілу колекцію реп'яхів:
Прогулянка до зоопарку.
Як у всіх європейських країнах на вході можна було побачити карту зоопарку, але, на жаль, не все відповідає дійсності: мінімум один туалет зник, деякі ділянки загорожені на ремонт, а деяких тварин взагалі вже нема:
З цього місця можна було погодувати фламінго:
Зайвої їжі в нас не було, тому ображені фламінго розвернулись і побігли відбивати свій харч у нахабної качки:
Страуси були дуже общипані та голодні, полювали навіть на комарів:
Тигр ліниво дивився у далечінь, набридло йому вже життя в зоопарку:
Левиця все таки вирішила розім'яти кісточки та пройтись по берегу свого вольєра:
Звірі, звичайно, молодці, інколи підходять до паркану, щоб можна було їх роздивитись, але найбільше Богдану сподобалось у свійському дворі:
Там можна було гладити та годувати з рук кіз та овечок, роздивитись маленьких хом'ячків та морських свинок:
Після кіз можна піти:
і подивитись на маленьких домашніх свиней:
А після спілкування з тваринами обв'язково треба помити руки:
На жаль, після свійського двору сіла батарейка, але ми дуже гарно провели час: погуляли на дитячому майданчику, перекусили біля чапль, побачили вовків та маленьке мавпенятко, пінгвінів було жаль, бо виглядали вони нещасними, та й було їх тільки двоє, слона ми вже не застали, але бачили носорога - він намотував кола по одній і тій же трасі.
Загалом в зоопарку нам сподобалось, навесні підемо знов.
Збір яблук на дачі двоюрідної бабусі.
Разом з моєю тіткою поїхали ми збирати яблука, бо інакше урожай пропав би. На території було близько десятка яблунь різних сортів:
Найбільше Богдану сподобалось те, що яблуко можна зірвати і одразу почати гризти:
Не всі яблуньки були маленькими, на деякі доводилось залазити, бо навіть з драбиною не діставали найвищі і «найжирніші» яблучка:
Богдан, час від часу, допомагав збирати яблука в кульки:
Там же зібрали виноград Лідія на компот та варення, кизил на варення, та відерце калини, щоб перетерти з цукром і пити лікувальний чай під час хвороби. Дуже сподобалось, сподіваємось в наступному році також приїхати і допомогти збирати врожай.
Ботанічний сад.
Поки тепла осінь не закінчилась треба всюди встигнути погуляти. На цей раз поїхали до Ботанічного саду:
Коляскою ми вже давно не користуємось, але я подумала. що нарешті в Ботанічному саду я зможу нею скористатись, та й Богдан матиме можливість поспати в ній. Як я помилялась… Це був жах, Богдан не хотів в ній сидіти, а ще були місця, взагалі не призначені для проїзду на колясці, наступного разу я взагалі не братиму коляску. До речі, охорона пустила нас погуляти з дитиною бескоштовно, дрібниця, але приємно.
Біля різноманітних в’юнких рослин зустріли нахабного котика:
Також ми знали, що в Ботанічному саду є виставка метеликів, але ж ми не знали, що їх там дві: живих і мертвих. Звичайно ми переплутали і довелось насолоджуватись виглядом пришпилених метеликів, богомолів та жуків:
Богдан знає поки що тільки бабок, а їх ми там не знайшли:
Лише біля туалету, який ми довго шукали, нарешті знайшлась схема саду:
Ось Богдан проводить тата за руку по лабіринту, щоб той не загубився:
Вид на Київ з ботанічного саду; дуже красива осіння природа:
Після Ботанічного саду вирішили заїхати провідати дядька Люлю:
Оце в нього така колекція тачок з однойменного мультфільму:
А ось і він, перевіряє чи не нашкодить Богдан:
Парк Дружби Народів.
В останній більш-менш теплий осінній день ми пішли на прогулянку в парк Дружби Народів:
Богдан дуже любить фотоапарат, тільки побачить — одразу біжить його відбирати, тому дуже важко його сфотографувати:
Ледь умовили трохи постояти біля тата:
В парку назбирали листя, пошуршали пожовклим листям на доріжках і позбирали жолуді, які я вдома посадила і вже виросли невеликі дубочки.
Ми знов прийшли у ботанічний сад. Цього разу застали цвітіння магнолій. Фоток небагато, бо Богдан забрав фотоапарат і почав сам фоткати ноги, попи, землю і подібне.