- Tumblr Posts

У парку ми бачили білочку, майже ручну.

Прогулянки з Богданом стали цікавішими, бо він іде, куди заманеться, підбирає кришечки від пляшок, полює на кожну собаку в районі, а ще полюбляє возити дитячі коляски.

У селі Богдану доручили важливу місію: погодувати курей.

До нас у кімнату забіг жук.

На шовковиці біля рукомийника я знайшла гарну гусінь.

Бабка. Богдан тепер знає хто це і може сказати і показати.

Мурашник біля палатки після того, як я їм кинула шматок ковбаси.

Прогулянка в найближчому ліску. Цього дня ми не ходили далеко, бо вночі йшов дощ і земля ще не встигла просохнути.

Лугові бджоли та джмелі.

Годування кіз у свійському дворі.

Богдан гладить кіз.

Прогулянка до зоопарку.

Як у всіх європейських країнах на вході можна було побачити карту зоопарку, але, на жаль, не все відповідає дійсності: мінімум один туалет зник, деякі ділянки загорожені на ремонт, а деяких тварин взагалі вже нема:

З цього місця можна було погодувати фламінго:

Зайвої їжі в нас не було, тому ображені фламінго розвернулись і побігли відбивати свій харч у нахабної качки:

Страуси були дуже общипані та голодні, полювали навіть на комарів:

Тигр ліниво дивився у далечінь, набридло йому вже життя в зоопарку:

Левиця все таки вирішила розім'яти кісточки та пройтись по берегу свого вольєра:

Звірі, звичайно, молодці, інколи підходять до паркану, щоб можна було їх роздивитись, але найбільше Богдану сподобалось у свійському дворі:

Там можна було гладити та годувати з рук кіз та овечок, роздивитись маленьких хом'ячків та морських свинок:

Після кіз можна піти:

і подивитись на маленьких домашніх свиней:

А після спілкування з тваринами обв'язково треба помити руки:

На жаль, після свійського двору сіла батарейка, але ми дуже гарно провели час: погуляли на дитячому майданчику, перекусили біля чапль, побачили вовків та маленьке мавпенятко, пінгвінів було жаль, бо виглядали вони нещасними, та й було їх тільки двоє, слона ми вже не застали, але бачили носорога - він намотував кола по одній і тій же трасі.

Загалом в зоопарку нам сподобалось, навесні підемо знов.

Вранці на кущику ми знайшли гігантську гусінь.

Кошик з собачками.

http://www.youtube.com/embed/8rTqlMJ5P2w?rel=0

Давно вже хотіли поїхати у село. На жаль, Оля з Дімою прихворіли, тому ми поїхали самі. Богдан впізнав ворота, та й взагалі наче тільки вчора повернувся, пам’ятає що і-де — першим ділом сам поліз у кущі малини збирати ягідки. Стиглою була лише біла малина, червона трохи пізніше буде. Позбирали малину, а потім Богдан сів на лаві, став їсти малинку з літрової банки, одразу з’їв десь півбанки. Подивились на курку-квочку, яка слідкує за курчатами, показує, що їстита-депити. Погладили (похорошили) велику корову та маленьке телятко, якому лише п’ять днів. Попили свіже молочко та поїли молозива — це такий собі солодкий омлет із першого жирного коров’ячого молока. Порубали дрова, обламали сухе гілля з горіха, зрубали шовкун (шовковиця, що не родить), позбирали цибульку та огірки. Пішли подивилися на ставок, знову ж таки, це Богдан запропонував.

Словом, відпочили та й бабусю з дідусем порадували.