. .

Бабка. Богдан тепер знає хто це і може сказати і показати.

Останній похід на острів.

Нам дуже пощастило з погодою, день видався напрочуд теплим і сонячним, якраз для закриття літнього сезону.

Останні погляди на швидкоплинну Десну:

Прогулянка до зоопарку.

Як у всіх європейських країнах на вході можна було побачити карту зоопарку, але, на жаль, не все відповідає дійсності: мінімум один туалет зник, деякі ділянки загорожені на ремонт, а деяких тварин взагалі вже нема:

З цього місця можна було погодувати фламінго:

Зайвої їжі в нас не було, тому ображені фламінго розвернулись і побігли відбивати свій харч у нахабної качки:

Страуси були дуже общипані та голодні, полювали навіть на комарів:

Тигр ліниво дивився у далечінь, набридло йому вже життя в зоопарку:

Левиця все таки вирішила розім'яти кісточки та пройтись по берегу свого вольєра:

Звірі, звичайно, молодці, інколи підходять до паркану, щоб можна було їх роздивитись, але найбільше Богдану сподобалось у свійському дворі:

Там можна було гладити та годувати з рук кіз та овечок, роздивитись маленьких хом'ячків та морських свинок:

Після кіз можна піти:

і подивитись на маленьких домашніх свиней:

А після спілкування з тваринами обв'язково треба помити руки:

На жаль, після свійського двору сіла батарейка, але ми дуже гарно провели час: погуляли на дитячому майданчику, перекусили біля чапль, побачили вовків та маленьке мавпенятко, пінгвінів було жаль, бо виглядали вони нещасними, та й було їх тільки двоє, слона ми вже не застали, але бачили носорога - він намотував кола по одній і тій же трасі.

Загалом в зоопарку нам сподобалось, навесні підемо знов.

Настільний теніс.

Кінець літа видався прохолодним, довелось тепло одягатись. На річку йти купатись не було жодного бажання, тому ми нарешті вирішили пограти в настільний теніс.

Під час гри ми, нарешті, зігрілись.

Лугові бджоли та джмелі.

Цього чудового сонячного, але прохолодного дня ми вирішили піти пішки вздовж Десни на північ. По дорозі надибали ожину і навчили Богдана їсти ожину з куща. Яке ж було наше здивування, коли через 40 хвилин ми вийшли на вже знайомий пляж.