.

Кошик з собачками.

Дві проблеми.

З Богданом виникає лише дві проблеми:

Одягти на вулицю.

Затягти з вулиці додому.

Здається, він дуже не любить перевдягання.

http://www.youtube.com/embed/jbpb1osAVsc?rel=0

Після села, вирішив показати як треба копати кортоплю на городі-балконі.

Деякі деталі відпочинку в Пірново.

Друге літо відпочивали разом з сім’єю Стасіних батьків на Десні, у Пірново. Ми помітили, що чим більше Людомир спілкується з Богданом, тим більше він копіює його поведінку. Людомир уже давно розмовляє довгими реченнями, знає багато слів, вимовляє всі букви, але після тижня-двох з Богданом, переймає його слова і вислови, інтонації: «Вуф» і навіть «Ті» увійшли на деякий час до лексикону.

Ще один вираз перейняв Люлю у Богдана: «Йди на вулицю». Використовується, коли ти образився на когось. Коротше, це посилання. При цьому неважливо, чи вже знаходиться об’єкт посилання на вулиці.

— Йди на вулицю, тато! — Я вже на вулиці. — Йди на вулицю!

Віршики.

Нарешті я дочекалась того моменту, коли Богдан почав розказувати вірші. Майже розказувати, тобто казати останнє слово у рядку вірша. Найкраще виходить вірш про «кашку з молочком», бо він її дуже любить:

Їжачатко з їжачком Їли кашку з молочком. Кашка була солодка, Моя казка — коротка.

В цьому вірші всі останні слова сказав (солодка, коротка), а в рядку «їли кашку з молочком» я тільки перше слово читала, а він сказав все інше.

А вірш про рака дуже смішно закінчив:

— Лізе… — Рак. — Небо-… — …рак. — Як… — Ущипне. — Буде… — Боляче.

Пізніше зняла відео, правда кінець вийшов вже не таким:

Комп'ютеризація.

Богдан навчився працювати з комп’ютером. Вміє відкривати і закривати програми. Наприклад, вмикає комп’ютер і запускає OpenTTD з робочого столу, дивиться на поїзди. Може вимкнути комп’ютер. Мишкою наводить дуже акуратно.