Ukrainian Literature - Tumblr Posts

Mavka and Perelesnyk by Sofiia Karaffa-Korbut.

I appreciate that she drew Perelesnyk almost the same way as Lukash.

Perelesnyk - an evil spirit, a seducer - for Christians - a "defiler of the marriage bed" who seduces married women - a flying spirit of seduction that lures women, makes love with them at night and takes away strength and beauty. He is imagined as a handsome, ardent young man with "wildly blown hair like the wind, with black eyebrows, with sparkling eyes".

In "The Forest song", it was, in fact, Lukash who seduced Mavka, used her and then left her for another woman. Which is surprising because mavky, the forest spirits, are usually the one to seduce humans. Athough the poem itself is trying to prove that Kylyna is a vile, evil vixen who stole someone else’s man - it's not really Kylyna's fault. And, of course, it’s offensive when the person you love leaves you for another simply because (s)he is richer, but this rather speaks about the character of the person you love, and not about the richer one. What kind of woman will give in to another simply because she is in love with the same guy? This is a rather positive quality for a person: go towards your goal, no matter what. It's not Kylyna's fault that she wants a family, and Lukash is not a goat on a string that needs to be led along. From Mavka's perspective: on the one hand, you need to fight for your love, but on the other hand, such "love" is not really worth fighting for. Even Lukash is not really to blame here, because there is no point in staying with someone you don’t want to be with. In this whole situation, no one is really to blame.

Anyway, about Perelesnyk. Athough he's supposed to be the seducer of MORTAL HUMAN women, "the one who drains woman's powers out" - he's here for Mavka, a forest spirit, when she feels really down after her break-up, and he basically drags her out of depression. Well, he tries his best. He doesn't actually get any benefit from this, he just wants to console his... coworker, even though she's in love with a human. Honestly, if I was being consoled by such a person after me being cheated on, even when he is not obliged to console me, I would probably think that I've made the wrong choice from the very start. But again, Lawless Heart, Pure Human-Spirit love.

The evil spirit who's being kind and the good human who's being cruel. Lukash and Perelesnyk are antipodes to each other and simultaneously, the two sides of the same coin. Sofiia Karaffa-Korbut is a genius.

For me, the moral of the story was that you need to choose not the one who gives you butterflies in your stomach for their exoticism, but the one who suits your nature.

If I was the writer, I'd name this poem "Wrong Choice or The Lost Opportunities" - athough, such a name would not attract a big audience, of course. XD

чи береш ти цього чоловіка

з його загостреним відчуттям справедливості,

з його розтрісканим сном,

двоїстою натурою:

одне обличчя - оаза, а друге - піщана буря;

з розсипом зморшок навколо очей, коли усміхається,

з головою, повною складних чисел,

причинно-наслідкових зв`язків,

деталей філігранної точності

чи береш ти цього чоловіка,

з яким будеш більше мовчати, ніж говорити,

і мовчання це буде ціннішим від всіх розмов

чи береш ти цього чоловіка,

щоб вриватися з ним до нічних забігайлівок,

знімати шкірку з яблук і торкатись тонкого вінілу в чотири руки;

щоб обіймати його ногами, як стовбур дерева,

розходитись, як масло під ножем,

обертатись навколо своєї осі, щоб йому світити

чи обіцяєш

встромляти та витягати голки,

здирати та накладати пластир,

згладжувати гострі кути,

не переливати молока до кави,

витримувати нестерпно довгі паузи,

коли обертається спиною;

цілувати так жадібно,

мов захлинатись водою у спеку

чи береш ти цю жінку

з її розладнаними механізмами,

прихованими шрамами,

колекцією сердець у кишенях сукні,

оберемком незавершених справ,

який ніколи не меншає;

з її дислексією, дірявою пам`яттю, прикушеною губою,

з великою сумкою, в якій що завгодно

І багато свободи.

чи береш ти цю жінку,

щоб не читати її віршів,

не читати їй нотацій,

сердитися на неї та проганяти її страхи,

упиватися недосконалостями, що творять її довершеність,

оберігати порядок дня, в якому ви - разом

чи обіцяєш

ходити навшпиньках, коли вона втілює задуми,

приходити миротворцем у її гарячі точки,

пускатися з нею берега,

вступати у суперечки й філософські диспути,

ніколи не припиняючи проростати

одне в одного

і в зйомній совковій квартирі,

і в тісняві електрички,

і у шпаківні на батьківському домі,

і у власній оселі з великими вікнами й білими стінами,

і в лікарняній палаті, наповненій розпачем та надією,

і в готельній кімнаті, де замість підлоги - море

допоки ніщо не розлучить вас

(с) Юлія Мусаковська