- Tumblr Posts
Я вважаю найфеміністичніший момент української літератури це біографія Марусі Чурай. Основа сюжету - конфлікт між 2 жінками (Маруся vs матір Гриця), а чоловік між них гарматне м'ясо. Покинута дівчина замість страждань за кидалою тупо розправилась з ним а не змагалася з конкуренткою
ЗЕЛЕНА ВІРА - Б.І. Антонич
Зелений бог рослин і звірів учить мене п’янкої віри, релігії ночей весінніх, коли прапервні у кипінні, у вічній зміні все незмінні. (Релігії ночей кипучих, коли гримлять рослинні тучі).
Зелений бог буяння й зросту зітре на попіл мої кості, щоб виростало, щоб кипіло п’янких рослин зелене тіло.
Хто ти, що клониш чола куряв, вогонь, чи бог, чи птах, чи буря?
14 березня 1936.
Микола Вінграновський
Вже ночі під листопадом ночують, Примерзла опустилася латать, І щуки воду слухають — не чують, І снігурі поміж сніжинами летять.
Сміється заєць з морквою за вухом, Зеленим носом ловить сніженя… І пахне шишка біля себе сухо, І степ лежить від мене — до коня…
Тим часом ніколи: вісімдесятим ліком, Двадцятим віком почнемось — нема!.. Учоренько тут басувало літо, Тепер дивися: молода зима!
І стежка вже не лащиться під ногу, І не співає — каркає лиш птах… Взуваймось добре на свою дорогу, Вдягаймось тепло на зимовий шлях.
Я обніму тебе. Тебе я обнімаю. Мій білий подих на твоїй руці, Холоне мла. І каже: облітаю, — То каже мак.
1976
з нами стається лише те,
чого ми хотіли,
або те,
чого ми боялись.
питання лише,
що переважить —
бажання чи страх.
(с) сергій жадан, "адже все залежить від нас..." ***
the only things that happen to us are the ones we had wished for and the ones that we were afraid of. the question is, which will prevail — the fear or desire. (c) serhiy zhadan, "after all, everything depends on us..."
чи береш ти цього чоловіка
з його загостреним відчуттям справедливості,
з його розтрісканим сном,
двоїстою натурою:
одне обличчя - оаза, а друге - піщана буря;
з розсипом зморшок навколо очей, коли усміхається,
з головою, повною складних чисел,
причинно-наслідкових зв`язків,
деталей філігранної точності
чи береш ти цього чоловіка,
з яким будеш більше мовчати, ніж говорити,
і мовчання це буде ціннішим від всіх розмов
чи береш ти цього чоловіка,
щоб вриватися з ним до нічних забігайлівок,
знімати шкірку з яблук і торкатись тонкого вінілу в чотири руки;
щоб обіймати його ногами, як стовбур дерева,
розходитись, як масло під ножем,
обертатись навколо своєї осі, щоб йому світити
чи обіцяєш
встромляти та витягати голки,
здирати та накладати пластир,
згладжувати гострі кути,
не переливати молока до кави,
витримувати нестерпно довгі паузи,
коли обертається спиною;
цілувати так жадібно,
мов захлинатись водою у спеку
чи береш ти цю жінку
з її розладнаними механізмами,
прихованими шрамами,
колекцією сердець у кишенях сукні,
оберемком незавершених справ,
який ніколи не меншає;
з її дислексією, дірявою пам`яттю, прикушеною губою,
з великою сумкою, в якій що завгодно
І багато свободи.
чи береш ти цю жінку,
щоб не читати її віршів,
не читати їй нотацій,
сердитися на неї та проганяти її страхи,
упиватися недосконалостями, що творять її довершеність,
оберігати порядок дня, в якому ви - разом
чи обіцяєш
ходити навшпиньках, коли вона втілює задуми,
приходити миротворцем у її гарячі точки,
пускатися з нею берега,
вступати у суперечки й філософські диспути,
ніколи не припиняючи проростати
одне в одного
і в зйомній совковій квартирі,
і в тісняві електрички,
і у шпаківні на батьківському домі,
і у власній оселі з великими вікнами й білими стінами,
і в лікарняній палаті, наповненій розпачем та надією,
і в готельній кімнаті, де замість підлоги - море
допоки ніщо не розлучить вас
(с) Юлія Мусаковська
"З якого часу тут русалки стали невільницями в озері? Я — вільна! Я вільна, як вода! "
Леся Українка “Лісова пісня”
Photo: The “Siren’s Song” by Marie Zucker