Desna - Tumblr Posts - Page 2

Прогулянка до Київського моря.

Настільний теніс.

Кінець літа видався прохолодним, довелось тепло одягатись. На річку йти купатись не було жодного бажання, тому ми нарешті вирішили пограти в настільний теніс.

Під час гри ми, нарешті, зігрілись.

Битва парасольками.

Прогулянка на луг.

Що робити у холодну погоду на базі відпочинку? Звичайно, треба піти на луг і попускати змія, там і простір і вітер є.

Богдан все пропустив:

На зворотньому шляху назбирали цілу колекцію реп'яхів:

Лугові бджоли та джмелі.

Останній похід на острів.

Нам дуже пощастило з погодою, день видався напрочуд теплим і сонячним, якраз для закриття літнього сезону.

Останні погляди на швидкоплинну Десну:

Після чергової садочкової хвороби ми нарешті поїхали на Десну. Це наш перший похід на луг. Добре, що взяла слінг, бо Богдан вирішив поспати.

Поїдання кукурудзи після важких пошуків ягід.

Хлопці пішли збирати брусниці.

Заняття у непогоду.

Читали книжки.

Купа іграшок на сусідському столі.

Замість пляжу збираємо гриби.

Деякі деталі відпочинку в Пірново.

Друге літо відпочивали разом з сім’єю Стасіних батьків на Десні, у Пірново. Ми помітили, що чим більше Людомир спілкується з Богданом, тим більше він копіює його поведінку. Людомир уже давно розмовляє довгими реченнями, знає багато слів, вимовляє всі букви, але після тижня-двох з Богданом, переймає його слова і вислови, інтонації: «Вуф» і навіть «Ті» увійшли на деякий час до лексикону.

Ще один вираз перейняв Люлю у Богдана: «Йди на вулицю». Використовується, коли ти образився на когось. Коротше, це посилання. При цьому неважливо, чи вже знаходиться об’єкт посилання на вулиці.

— Йди на вулицю, тато! — Я вже на вулиці. — Йди на вулицю!

Вранці на кущику ми знайшли гігантську гусінь.